Масаж загальний та самомасаж. Вакуленко Л.О.

Масаж загальний та самомасаж. Вакуленко Л.О.

Масаж як оздоровчий та лікувально-профілактичний засіб був відомий давно. Він зародився як засіб народної медицини і розвивався поруч з іншими видами лікування у багатьох племен і народів.Час виникнення масажу губиться в джерелах стародавньої народної медицини Намагання філологів пояснити зміст слова “масаж свідчить про давність походження цього слова Воно приблизно однаково звучить і відображає зміст впливу арабською, грецькою, латинською, староєврейською, французькою мовами: торкатися, натискувати, місити, погладжувати, розм’якшувати.Про історію розвитку та виникнення масажу розповідають старо винні літературні джерела, найбільш відомі з яких створені в країнах Далекого Сходу, в Єгипті, Греції, РиміУже в VI столітті в ллє Зичних інститутах Китаю викладали масаж. Там існували лікарсько-гімнастичні школи для підготовки лікарів, які використовували для лікування масаж та гімнастику.Масаж разом з натиранням тіла оліями і відвідуванням лазні прийшов з Єгипту. В наш час спеціалісти європейських країн вважають, що історія розвитку лікувального і спортивного масажу починається з часів Еллади Батько античної медицини Гіппократ (460-377рр. Зо н. є.) писав з приводу лікування вивихів: “У багатьох речах лікар повинен бути досвідченим, і не менше в масажі, бо масаж може зв’язати суглоби занадто розслаблені і розм якшити суглоб дуже тугий .Стародавній Рим ввів масаж у систему фізичного виховання молоді та воїнів. Клавдій Гален (130-200 рр.) описав 9 видів масажу, техніку погладжування, розтирання, розминання.Видатний таджицький вчений Авіценна надавав масажу великого значення, розглядаючи його як засіб боротьби з втомою і як метод лікування.Масаж використовували слов янські племена Вони застосовували прийоми погладжування, розтирання, поплескування. Найчастіше це поєднувалось із купанням у лазнях, що супроводжувалось ишаганнялі тіла березовими чи дубовими віниками. У XVIII столітті П. Ланг та його учні створили систему “шведського масажу, яка фактично перейняту стародавніх греків, римлян, китайців набір прийомів, елементів та форм масажу.Видатна роль у розробці та науковому обґрунтуванні масажу належить М. Я. Муд-рову. С. Г. Забелін, Н. М. Амбодік пропагували масаж та фізичні вправи як засіб, що сприяє гармонійному розвитку людиниУ кінці XIX століття в Східній Європі виникли центри з підготовки спеціалістів з лікувального масажу. В Києві їх організував В. К. Крамаренко (1886 р.).Засновником сучасного, так званого класичного масажу вважають 1.3. Заблубовського, який у 1882 році захистив дисертацію, присвячену вивченню впливу масажу на організм людини Його дослідження продовжили М. І. Іоффе, Є. М. Залєсова, О. Ф. Вербов, А. Є. Щербак, І. М. Саркізов-Серазіні, А. А. Бгрюков, В. Є. Васильєва, В. М. Мошков, Н. А. Бєлая, Є. Д. Ти-кочинська, Д. М. Табєєва, А. В. Сироткіна, В. І. Дубровський шаги.В Україні велику роль в обґрунтуванні та утвердженні масажу відіграли В. К. Крамаренко, В. П. Преварський, Є. Л. Мачерет, Ю. О. Ісаєв, О. Є. Штеренгерц тагн. Дослідження продовжуються в медичних вузах та науково-дослідних інститутах України Втілення сучасних інформаційних систему діяльність фахівця з масажу дає можливість підвищити потенційні можливості цього ефективного, доступного засобу реабілітаціїНа даний час немає медичних, реабілітаційних закладів, а також установ санаторно-курортного комплексу, де б не застосовували масаж. Природність, доступність, відсутність порушення цілості шкірних покривів, збереження гомеостазу, універсальність впливу (патогенетичний, рефлекторний; загальнозлііцнювальний, вибірковий; при зниженні іпри підвищенні функцій), застосування протягом тривалого часу як фахівцем з масажу, так і у вигляді самомасажу бають можливість ефективно використовувати масаж у всіх програмах реабілітації та з профілактичною метою. Все це диктує необхідність удосконалення якості підготовки фахівців з масажу.