|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Кобзар. Тарас Шевченко
Тихо плаче Україна...
Тихо плаче Україна сльозами і кров'ю,
Кат будує своє «завтра» на горі людському.
Гірко плаче Україна і тяжко ридає,
Своїх синів, що померли, сльозами вмиває.
Плаче ненька Україна, плаче кожна мати,
Та, що сина відпустила, волю здобувати.
Та, що сина вже не стріне, бо на полі бою,
Він лишився, як герой, з вічною весною.
Тихо плаче Україна, але не здається,
В серці кожної людини вільний дух б'ється.
Вона знає, що настане день, коли здолає,
Ворогів, що на її землю з мечем нападають.
Ми піднімемося, браття, з попелу і руїни,
І відбудуємо нашу рідну Україну!
Плач перетворимо на силу, кров — на святу волю,
І покажемо всьому світу нашу гідну долю.